Про район

Про Ємільчинський район

Ємільчинський район — адміністративна одиниця на заході Житомирської області України. Адміністративний центр — селище міського типу Ємільчине.
Географічне положення
Ємільчинський район розташований у північно-західній частині Житомирської області, займає площу 2,1 2,1 тис. кв. км і лежить у межах поліської низовини.
Межує з Новоград-Волинським, Лугинським, Олевським, Коростенським, Володарсько-Волинським, Червоноармійським районами.
До складу району входить 119 населених пунктів, які об'єднані в 35 сільських та 2 селищні ради.
Історія
Ємільчинський район (до 15 серпня 1944 року — Емільчинський) утворений постановою ВУЦВК 7 березня 1923 року в складі Коростенської округи. До району входило 19 сільрад Ємільчинської і Сербівської волостей Новоград-Волинського повіту. В ході адміністративно-територіальних реформ 1920-х і 1950-х років неодноразово змінював склад і межі. В сучасному складі і адміністративних межах — з 1966 року.
Населення
Загальна чисельність населення району - 34,7 тис. чол.
Географія
Всього на території району 20 річок. Найбільші з них — Уборть та Уж. Корисні копалини: граніт, торф, суглинки, піски. Головні породи лісів: сосна, дуб, береза, вільха, осика, граб, ясен.
Природоохоронні території:
Забарський заказник. Гідрологічний. Утворений в 1980 році. Площа 1095 га. Глумчанське лісництво. Сфагнове болото, що регулює водний режим Уборті. Зарослі верби та різнотрав'я, місце поселення глухарів та тетеревів.
Заказник «Вовчі острови». Гідрологічний. Утворений в 1984 році. Площа 452 га. Охоронна зона 1278 га. Ємільчинське лісництвово. Болотний масив, регулятор водного режиму Уборті. Місця поселення бобрів, ондатр, видр, гніздування водно-болотних птахів, чорного лелеки, нараховується 30 видів риб.
Заказник «Телячий мох». Гідрологічний. Утворений в 1984 році. Площа 553 га. Охоронна зона 1604 га. Зубковицьке лісництво. Верхове болото з гирлами річок, регулює водний режим Уборті. Місце поселення глухарів та тетеревів.
Заказник «Часниковський». Орнітологічний. Утворений в 1980 році. Площа 612 га. Кочічинське лісництво. Сфагнове болото, місце поселення глухарів, тетеревів, чорного лелеки.
Транспорт і зв'язок
Експлуатаційна довжина залізничних колій — 32 км, у тому числі 32 км електрифікованих.
Довжина автомобільних шляхів загальнодержавного значення 46 км, місцевого — 488,7 км. 10 мостів.
Забезпеченість населення телефонним зв'язком складає 64,6 одиниць на 100 сімей по місту і 16,2 одиниць по селу. 32 автоматичні телефонні станції (з них міських 3, сільських — 29) мають загальну монтовану ємність 7000 номерів, у тому числі 2630 міських, 2300 сільських.
Економіка
Розвинута харчова промисловість. Рослинництво переважно зернового, тваринництва — м'ясо-молочного напряму.
У районі 6 промислових підприємств. Провідними підприємствами є три заводи: хлібо- масло- та льонозавод. Виробництвом цегли займається одне підприємство, добуванням граніту — дві виробничо-комерційні фірми.
Ємільчинський держлісгосп постачає за кордон лісопродукцію.
Ви тут: Головна Про район